Hardin

Коли все навколо здається таким тьмяним і неясним, єдине, що залишається, - це очікування. Очікування того самого моменту, коли все стане на свої місця, коли зникнуть сумніви і повернеться втрачена радість. Пісня, немов тихий внутрішній монолог, пронизаний пошуком сенсу в порожнечі. Начебто і є все, а всередині тільки порожнеча і питання: «Коли це закінчиться?» І ось, сидиш і чекаєш, молишся, сподіваючись на щось краще, що ось-ось має статися. Все це - як тиха тиша, перед тим, як щось зміниться.