Mai multe piese de la Покам
Mai multe piese de la Lasta
Mai multe piese de la KLIM
Descriere
Producător: Dmitry Klimchuk
Tobe: Dmitry Klimchuk
Compozitor: Dmitri Klimchuk
Versuri și traducere
Original
Clint Beats.
Сяйво ледь помітне серед тіней. Сутінки ідей лідер. Стало лице бліде побронзовіле.
Хм, дубілець.
Південний вітер ми з граю птахів здійме з сірих покрівель зусамітнених мовчазних будівель у небо літнє, світле, без края вічне.
Гуркіт грози луна крізь те. Бачити себе більше ніде.
Відшукай серед літер те саме таємне місце, непримітне, де можна переховатись інколи деінде. Цей звук щось зовсім інше.
Інший рівень, щось більше, музло різне мені, не заважай слухати скільки влізе.
То чорне, то біле, то чорне, то біле.
Білий рве, коли асфальт квітне, коли в хатах гуля червоний півень. Мій провулок, мій кіт, без сумнівів, одне ціле.
Рукопотискання міцне, залізне, надійне.
Мерехтіння діб суцільне, безповоротно ще один день піде. Паралелепіпед часу знову сече січе, сече січе.
Над прірвою у житі. Жах, як нам жити далі? Ці руки нічого не крали майже.
Ностальгія у моді завжди. Той малий читає, як я у п'ятнадцятому, тільки гірше.
Після мене не буде тиші. Тримаюсь за соломинку світу. Мене заціпило в останньому вагоні сальвії.
Вигляда страшно, як зумер з книгою Макіавеллі.
В моїй келії рідко грає рокстеді. Чотири мигалки пакують забухану леді. Прокинувся весь район.
У вікнах видно цікаві носи. Матюки сполохали сон. Пліток вистачить всім.
На ранок я з'їм хумус і хліб. Мислення кліпове. Палає, як смолоскип серед темряви бісовий.
Ну що ж, попутного вітру мені на шляху у нікуди. Моя реп-одіссея пливе на фанерній трієрі.
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея.
А!
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея. А!
Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру.
В античній поезії вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми.
Traducere în română
Clint Beats.
Strălucirea abia se vede printre umbre. Amurgul ideilor liderului. Fața lui a devenit palidă și bronzată.
Hmm, bronzant.
Vântul de sud ne va ridica cu cântecul păsărilor de pe acoperișurile cenușii ale clădirilor singuratice, tăcute, pe cerul de vară, strălucitor, nesfârșit și etern.
Voietul unei furtuni răsună prin asta. Să te vezi nicăieri altundeva.
Găsiți printre litere același loc secret, discret, unde vă puteți ascunde uneori în altă parte. Acest sunet este ceva complet diferit.
Alt nivel, ceva mai mare, e diferit pentru mine, nu te deranja să asculți cât poți de mult.
E negru, e alb, e negru, e alb.
Lacrimile albe când înflorește asfaltul, când cocoșul roșu se plimbă prin case. Aleea mea, pisica mea, fără îndoială, sunt una.
Strângerea de mână este puternică, fierbinte, de încredere.
Pâlpâirea zilelor este continuă, o altă zi va trece irevocabil. Paralepipedul timpului bifează, căpuşă, căpuşă iar.
Peste prăpastia vieții. Horror, cum putem trăi mai departe? Aceste mâini nu au furat aproape nimic.
Nostalgia este mereu la modă. Micutul acela citeste ca si eu in clasa a XV-a, doar ca mai rau.
Nu va mai fi liniște după mine. Mă țin de paiul lumii. Am rămas blocat în ultimul vagon cu salvia.
Arată înfricoșător, ca un buzzer cu o carte de Machiavelli.
Rocksteady se cântă rar în celula mea. Patru ochiuri împachetează o doamnă umflată. Tot districtul s-a trezit.
La ferestre se văd nasuri interesante. Mamele au tulburat somnul. Bârfa este suficientă pentru toată lumea.
Dimineața voi mânca hummus și pâine. Clip gândire. Arzând ca o torță în întunericul diavolului.
Ei bine, vânt bun în drum spre nicăieri. Odiseea mea rap plutește pe o triremă din placaj.
Odiseea mea de rap, odiseea mea de rap.
ŞI!
Odiseea mea de rap, odiseea mea de rap. ŞI!
O elegie este o poezie lirică cu un caracter gânditor, trist.
În poezia antică, o poezie de orice conținut, scrisă în cuplete de o anumită formă.